«Багато садових ділянок — це екологічні пустелі»

Берлін — столиця садових товариств Німеччини: тут понад 70 000 ділянок загальною площею понад 2 900 гектарів, що становить близько трьох відсотків території міста. Отримати ділянку непросто, а ті, хто нею володіє, стикаються з наслідками зміни клімату, а часом і з суворими правилами садових товариств.

В інтерв’ю rbb24 ландшафтна планувальниця Дженніфер Шульц з Потсдамського університету, яка керує дослідницьким проєктом міських лісових садів, розповідає, що садові ділянки надзвичайно цінні для міста як зелені коридори, що накопичують воду й забезпечують охолодження, а також як соціальний простір — «маленькі села всередині великого міста».

Проте багато охайних, доглянутих ділянок із підстриженими газонами є «екологічними пустелями» без жодних ніш для гніздування птахів чи комах. Її порада: садити густіше — дерева, кущі та різноманітні ґрунтопокривні рослини; залишати відмерлі рослини стояти й вкривати ґрунт листям, щоб формувати гумус і затримувати воду; збирати дощову воду в бочки, створювати невеликі западини, мульчувати грядки соломою чи листям, а газон замінювати кущами й деревами, що дають тінь. Сама вона уникає лавровишні, туї та пирію повзучого.

Шульц підтримує правило, за яким частину кожної ділянки потрібно відводити під фрукти й овочі, наголошуючи на його виховній цінності для здорового харчування та боротьби з харчовими відходами. Як приклад вона наводить «Urban Forest Gardens» у берлінському районі Бріц — парк садових ділянок площею 28 000 квадратних метрів зі спільним лісовим садом, «їстівним парком» і ділянками у стилі лісового саду, де ділянки також можуть орендувати спільні домогосподарства. Вона зазначає, що з червня адміністративні правила Берліна також дозволяють створювати спільні сади в межах садових товариств.

Шульц закликає садові товариства користуватися гнучкістю власних статутів, прибирати огорожі між ділянками та висаджувати вздовж доріжок фруктові дерева для загального користування.