Іспанія: наявність роботи більше не гарантує житло

Житлова криза в Іспанії поглибилася до такого рівня, що наявність роботи більше не гарантує дах над головою. У період з 2015 по 2025 рік ціни на житло зросли на 84,6%, тоді як середня річна заробітна плата до оподаткування збільшилася лише на 27,85%, досягнувши у 2024 році 29 540 євро. Розрив продовжує зростати: у другому кварталі 2026 року ціни на житло підвищилися на 12,2% у річному вимірі, тоді як зарплати зросли лише на 3–4%.

Нещодавнє дослідження Oxfam Intermón показало, що 15,49% працюючих іспанців — близько 770 000 осіб — живуть у бідності, незважаючи на зайнятість, а кожен третій працюючий орендар (34,08%) опиняється за межею бідності після сплати оренди. Для порівняння, серед власників з іпотекою цей показник становить 10,22%, а серед власників без боргів — 7,95%.

За даними Банку Іспанії, чотири з десяти сімей, які орендують житло, витрачають на нього понад 40% свого доходу. Структурною причиною кризи є дефіцит пропозиції: з 2021 по 2025 рік накопичився дефіцит приблизно 750 000 одиниць житла, а у 2025 році утворилося близько 225 000 нових домогосподарств, тоді як збудовано було лише близько 92 000 будинків.

За середньої вартості житла близько 200 000 євро покупцям потрібно близько 60 000 євро наперед для першого внеску та супутніх витрат на купівлю — суму, яку майже неможливо накопичити, сплачуючи високу орендну плату. Економіст Рафаель Пампільйон з Університету Сан-Пабло-CEU попереджає: «Мати гроші на перший внесок уже недостатньо».

Профспілки CC.OO. та UGT оголосили загальний страйк на 11 листопада і вимагають підвищення мінімальної заробітної плати у 2027 році щонайменше на 7%, хоча експерти різних напрямів погоджуються, що саме лише підвищення зарплат не вирішить проблему, яка по суті пов'язана з дефіцитом пропозиції житла.