«Псилоцибін знижує запалення у пацієнтів із хворобою Паркінсона — перші дані на людях»
Невелике пілотне дослідження, опубліковане в журналі JAMA Psychiatry, показало, що два сеанси прийому псилоцибіну значно знизили рівень п'яти маркерів запалення у пацієнтів із хворобою Паркінсона, причому ефект зберігався ще місяць після лікування.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF) опублікували одні з перших даних на людях, які свідчать про те, що псилоцибін може знижувати запалення у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Результати опубліковано в журналі JAMA Psychiatry.
У пілотному дослідженні взяли участь 12 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які пройшли два контрольовані сеанси прийому псилоцибіну. До і після кожного з двох сеансів у них брали аналізи крові для вимірювання п'яти різних сигнальних молекул запалення.
Результати показали значне знижен ня рівнів усіх п'яти маркерів запалення після лікування порівняно з вихідними показниками, причому це знижен ня зберігалося й через місяць після останньої дози.
Команда також відстежувала маркер мітохондріального стресу в крові та виявила суттєве поліпшення показників відразу після прийому псилоцибіну, однак цей ефект не зберігся при довгостроковому спостереженні.
Отримані дані узгоджуються з попередніми лабораторними дослідженнями, які показали, що психоделіки зв'язуються з серотоніновими рецепторами на імунних клітинах і можуть пригнічувати запальні реакції.
Команда UCSF визнала суттєві обмеження дослідження: воно не мало контрольної групи, учасники знали, що отримують псилоцибін, а вибірка з 12 осіб була дуже малою. Тож результати слід вважати попередніми.
Утім, це дослідження — одне з перших, що продемонструвало протизапальний ефект у живих людей, а не лише на клітинних чи тваринних моделях, і воно додається до дедалі більшого масиву доказів того, що психоделіки можуть мати терапевтичне значення поза межами психіатрії — особливо при нейродегенеративних захворюваннях, де хронічне запалення відіграє ключову роль.
